Ч 1 ст 187

(ст. 187) є найбільш небезпечним злочином проти власності. Його обов’язковим додатковим об’єктом виступають життя і здоров’я потерпілих.

Об’єктивна сторона розбою полягає в нападі з метою заволо-діння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

Під фізичним насильством, небезпечним для життя чи здоров’я розуміється легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження, замах на вбивство, вбивство. Однак слід відмітити, що замах на вбивство і вбивство, що супроводили розбій, не охоплюються цим складом і вимагають додаткової кваліфікації за відповідним пунктом ч. 2 ст. 115.

До насильства як обов’язкової ознаки розбою відноситься і насильство, небезпечне для життя в момент заподіяння. Специфіка його у тому, що реальна небезпека для життя існує для потерпілого лише в момент застосування насильства, фактично воно не приводить до настання смерті.

До такого насильства відносяться також дії, що не призвели у конкретному випадку до будь-яких наслідків, але містили реальну небезпеку для життя в момент їх вчинення; Наприклад, здушення шиї, застосування електроструму, скидання з висоти тощо. Фізичне насильство може бути як відкритим, так і таємним (нанесення удару потерпілому, який спав). Психічне насильство — це погроза заподіяти вказане фізичне насильство або погроза вбивством. Тому додаткової кваліфікації за ст. 129 тут не потрібно. Насильство при розбої є способом заволодіння майном і, як правило, передує йому. Однак воно може застосовуватися і після заволодіння майном для його утримання.

Насильство, небезпечне для життя чи здоров’я, застосоване винним з метою уникнути затримання, вимагає самостійної кваліфікації за сукупністю з крадіжкою чи грабежем.

Тривалий час спірним у судовій практиці було питання про можливість віднесення до насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, давання потерпілому, з метою вилучення у нього майна, наркотичних, психотропних речовин, що призвели до його несвідомого стану.

Розбій відноситься до усічених складів злочинів, тому вважається закінченим з моменту нападу, тобто з моменту застосування насильства, незалежно від того, чи вдалося винному заволодіти майном, чи ні.

Кваліфікуючими ознаками розбою є: вчинення його за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм (ч. 2 ст. 187); поєднання розбою з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. З ст. 187); спрямовання розбою на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинення організованою групою, або поєднання із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 187). Ці ознаки аналогічні тим, які розкриті при аналізі крадіжки, за виключенням двох. Це розбій, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм і розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Розбій вважається повторним лише тоді, коли йому передував розбій або бандитизм. Вчинення раніше крадіжки, грабежу чи інших корисливих злочинів, пов’язаних із обертанням чужого майна, повторності розбою не утворить.

Заподіяння в процесі розбою тяжких тілесних ушкоджень охоплюється ч. 4 ст. 187 і додаткової кваліфікації за ст. 121 не потребує.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 187 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років; за ч. 2 ст. 187 — позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна; за ч. З ст. 187 — позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна; за ч. 4 ст. 187 — позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років із конфіскацією майна.

Содержание статьи:

Уголовный кодекс Украины
Статья 187. Разбой

1. Нападение с целью завладения чужим имуществом, соединенное с насилием, опасным для жизни или здоровья лица, подвергшегося нападению, или с угрозой применения такого насилия (разбой), —

наказывается лишением свободы на срок от трех до семи лет.

2. Разбой, совершенный по предварительному сговору группой лиц, или лицом, ранее совершившим разбой или бандитизм, —

наказывается лишением свободы на срок от семи до десяти лет с конфискацией имущества.

3. Разбой, соединенный с проникновением в жилье, другое помещение или хранилище, —

наказывается лишением свободы на срок от семи до двенадцати лет с конфискацией имущества.

4. Разбой, направленный на завладение имуществом в крупных или особо крупных размерах или совершенное организованной группой, либо соединенное с причинением тяжких телесных повреждений, —

наказывается лишением свободы на срок от восьми до пятнадцати лет с конфискацией имущества.

Статья 187. Разбой

1. Нападение с целью завладения чужим имуществом, соединенное с насилием, опасным для жизни или

здоровья лица, подвергшегося нападению, или с угрозой применения такого насилия (разбой), наказывается лишением свободы на срок от трех до

или бандитизм, наказывается лишением свободы на срок от семи до

десяти лет с конфискацией имущества.

3. Разбой, соединенный с проникновением в жилище,

иное помещение или хранилище, наказывается лишением свободы на срок от семи до

двенадцати лет с конфискацией имущества.

4. Разбой, направленный на завладение имуществом

в крупных либо особо крупных размерах или совершенный организованной группой, или соединенный с причинением тяжких телесных повреждений, наказывается лишением свободы на срок от восьми

до пятнадцати лет с конфискацией имущества.

Разбой — это умышленное противоправное нападение

с целью завладения частным, государственным или коллективным имуществом, соединенное с насилием опасным

для жизни или здоровья лиц, подвергшихся нападению,

или с угрозой применения такого насилия.

1. Объектом разбоя являются экономические отношения частной, государственной или коллективной собствен413

ности по владению, пользованию или распоряжению имуществом, а также может иметь место дополнительный объект этого преступления — жизнь и здоровье граждан.

2. Объективная сторона разбоя существенно отличается от кражи и грабежа. Одна из таких особенностей заключается в способе совершения преступления — нападении, соединенном с насилием, опасным для жизни или

здоровья потерпевшего или с угрозой применения такого

насилия. Также для признания разбоя оконченным преступлением необязательно похищение имущества путем

нападения, а достаточно самого нападения с целью завладения имуществом.

Опасное для жизни или здоровья потерпевшего насилие — это нанесение ему легкого телесного повреждения,

которое повлекло кратковременное расстройство здоровья

или временную утрату трудоспособности, средней тяжести или тяжкого телесного повреждения, а также иные

насильственные действий, которые не привели к указанным последствиям, но были опасными для жизни и здоровья в момент их совершения. К последним, например,

можно отнести насилие, которое привело к потере сознания или носило характер истязания: сдавливание шеи,

сбрасывание с высоты, использование электрического тока, оружия, специальных приспособлений и т.п.

Из вышесказанного можно прийти к такому выводу,

что граница между насилием, опасным для жизни или

здоровья, и неопасным, находится в характере и тяжести

легких телесных повреждений: легкие телесные повреждения без расстройства здоровья, а также угроза их совершения относятся к насилию неопасному для жизни и здоровья.

к кратковременному расстройству здоровья или к кратковременной утрате трудоспособности относятся к насилию, опасному для жизни и здоровья.

Составом разбоя не охватывается причинение смерти

потерпевшему, поэтому умышленное или неосторожное

убийство потерпевшего во время разбойного нападения во

всех случаях образует совокупность преступлений (ст. 187

и ст. 115, ст. 119), так же, как и в том случае, когда потерпевшему были нанесены умышленные телесные повреждения, в результате которых наступила смерть (ст. 187 и

Психическое насилие при разбое выражается в угрозе

немедленного применения насилия, опасного для жизни

или здоровья лица, подвергшегося нападению (угроза убить,

нанести тяжкие телесные повреждения и т.п.). Угроза может выражаться в различных формах: демонстрация оружия, жестами, словами и т.п. Для состава рассматриваемого преступления угроза применения насилия должна

/быть действительной, а не мнимой и наличной (представ\лять опасность в момент нападения, а не в будущем). При

этом виновный желает, чтобы у потерпевшего сложилось

впечатление, что в случае его сопротивления или не выполнения требований такая угроза будет немедленно реализована.

О понятии -организовання группа- — см. комментарий к ст. 185.

О понятии -проникновение в жилище, другое помещение или хранилище- — см. комментарий к ст. 185.

3. Субъективная сторона разбоя характеризуется виной

в форме прямого умысла, корыстного мотива и целью завладеть, а затем распорядиться похищенным имуществом как своим собственным. Виновный сознает, что чужое имущество похищается им путем нападения и что

применяемое при этом насилие опасно для жизни или

здоровья потерпевшего. Он предвидит также, что своими

действиями наносит имущественный ущерб потерпевшему и создает опасность для жизни или здоровья лица, подвергаемого нападению, и желает наступления этих последствий.

4. Субъект преступления — физическое вменяемое лицо с 14 лет.

Український юридичний портал

1. Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильст­вом, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), —

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

2. Розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, —

карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна.

3. Розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, —

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

4. Розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, —

карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років із конфіскацією майна.

1. Розбій є найбільш небезпечним серед злочинів проти власності. Це обумовлено тим, що обов’язковим додатковим об’єктом його виступають життя чи здоров’я потерпілого.

2. З об’єктивної сторони розбій відповідно до ч. 1 ст. 187 КК є нападом з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою спричинення тако­го насильства. Напад може бути таємним чи відкритим, але обов’язково по­винен виявлятися у психічному або фізичному насильстві, яке має реальний характер: воно здатне подавити волю потерпілого і примусити його переда­ти майно винному.

3. Фізичним насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, охоплю­ються: легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності; середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, замах на вбивство, вбивство. При цьому замах на вбив­ство і вбивство, характеризуючи вчинене як особливо кваліфікований розбій (ч. 4 ст. 187 КК), не охоплюються цим складом і потребують додаткової кваліфікації за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК (а за наявності інших кваліфікуючих ознак вбивства і за іншими пунктами ч. 2 ст. 115 КК). При замаху необхідно посилатися ще й на частини 2 чи 3 ст. 15 КК.

До фізичного насильства, що є ознакою розбою, також належить: насиль­ство, яке реально не спричинило шкоду життю, але було небезпечним для життя в момент заподіяння, тобто в момент застосування створювало реаль­ну погрозу для життя потерпілого (наприклад, скидання з висоти, здавлен-ня шиї, застосування електроструму тощо).

Фізичне насильство при розбої може бути як відкритим (при усвідо­мленні його потерпілим чи іншими особами), так і таємним (завдання уда­ру ножем потерпілому, який спав).

Давання потерпілому без його згоди з метою вилучення у нього майна наркотичних, психотропних речовин, що призвели його до несвідомого ста­ну і містили в собі небезпеку для його життя чи здоров’я (що усвідомлював винний), повинно кваліфікуватися як розбій.

4. Психічне насильство полягає у погрозі заподіяти зазначене фізичне на­сильство, в тому числі й у погрозі вбивством. Саме тому додаткова кваліфікація за ст. 129 КК при розбої, поєднаному з погрозою вбивством, тут не потрібна. Погроза повинна мати реальний характер і сприйматися по­терпілим як така, що дійсно може бути реалізована. Наскільки вона була реальна, вирішується в кожному конкретному випадку виходячи з конкрет­ної обстановки нападу.

Насильство при розбої застосовується з метою заволодіння майном або з метою його утримання.

Розбій вважається закінченим з моменту нападу, тобто з моменту засто­сування насильства, незалежно від того чи вдалося винному заволодіти май­ном, чи ні.

5. Суб’єктивна сторона та суб’єкт (див. коментар до ст. 185 КК).

6. Такі кваліфікуючі ознаки розбою, як вчинення його за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 187); розбій, поєднаний з проникненням в жит- , ло, інше приміщення чи сховище (ч. З ст. 187); розбій, спрямований на за­володіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою (ч. 4 ст. 187) мають аналогічний зміст з такими ж ознаками крадіжки (див. коментар до ст. 185 КК).

Певну особливість мають ознаки вчинення розбою особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм (ч. 2 ст. 187 КК), і розбій, поєднаний із за­подіянням тяжких тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 187 КК). Виходячи з ч. 2 ст. 187 КК повторність розбою має місце лише в тих випадках, коли йому передували тільки розбій або бандитизм. При цьому для визначення цієї оз­наки не має значення, чи була особа судима за попередні розбій або банди­тизм, чи ні. Важливо лише встановити, що не закінчилися строки давності, або не погашена чи не знята судимість.

Вчинення раніше крадіжки, грабежу або злочинів, передбачених стаття­ми 189—191 КК, повторності розбою не утворюють.

Розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, має місце при фактичному заподіянні з метою заволодіння чужим майном тілесних ушкоджень, передбачених ст. 121 (див. коментар до ст. 121 КК). При цьому ці тілесні ушкодження охоплюються ч. 4 ст. 187 КК і додаткової кваліфікації не потребують, навіть у тому випадку, коли вони потягли за собою смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК).

Коментар до статті 187. Розбій

1. Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій),-

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

2. Розбій, вчинений за попередньою змовою групок осіб. або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм,-

карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна.

3. Розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище,-

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

4. Розбій, спрямований на заволодіння майном у вели ких чи особливо великих розмірах, або вчинений органі зованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень,-

карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років із конфіскацією майна.

1. Розбій належить до найбільш небезпечних корисливо-насильницьких злочинів. Він посягає на два об’єкти: право власності й особу (її здоров’я і життя).

2. З об’єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

Під нападом у складі розбою слід розуміти раптову, несподівану для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спрямовану на протиправне заволодіння чужим майном. Напад може бути як відкритим, так і таємним (наприклад, нанесення удару потерпілому з-за спини). За цією ознакою розбій відрізняється, з одного боку, від крадіжки, з іншого, — від грабежу.

Напад органічно пов’язаний із фізичним або психічним насильством, яке при розбої має так званий інструментальний характер — виступає способом заволодіння майном або’його утримання. При цьому фізичне насильство може полягати у протиправному впливі не лише на зовнішні частини тіла потерпілого (механічне їх травмування), а й внутрішні (отруєння), а також в інших діях насильницького характеру, які створюють небезпеку для життя чи здоров’я потерпілого (скажімо, насильницьке тримання його в небезпечних для життя та здоров’я умовах). У разі, якщо застосування чи погроза застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, здійснювались з метою ухилитись від затримання після закінченого нападу, вчинене не може розглядатися як розбій. Такі дії винного залежно від обставин справи можуть бути кваліфіковані як крадіжка або грабіж і як відповідний злочин проти життя та здоров’я особи або злочин проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян (наприклад, умисне легке тілесне ушкодження (ч. 2 ст. 125), погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок (ст. 350) тощо).

Насильство при розбої застосовується до особи, яка зазнала нападу. Під такою особою слід розуміти власника майна, особу, у володінні чи під охороною якої перебуває майно, на яке здійснюється посягання, а так само інших осіб, які перебувають на місці вчинення розбою і можуть, на думку винного, перешкодити йому у заволодінні чужим майном.

Під насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження (останнє кваліфікується за ч. 4 ст. 187), а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров’я в момент заподіяння (насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер Мордування, здушення шиї, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо).

Застосування до особи без її згоди наркотичних засобів, психотропних, отруйних чи сильнодіючих речовин (газів) з метою заволодіння чужим майном слід розглядати як насильство, і, якщо воно

було небезпечним для й життя або здоров’я, кваліфікувати такі дії за відповідною частиною ст.187. Якщо застосування таких засобів було небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, але не призвело до заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності; середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, вчинене треба кваліфікувати як розбій лише за умови, що винна особа усвідомлювала можливість заподіяння таких тілесних ушкоджень. За певних обставин такі дії слід додатково кваліфікувати за ч. ч. 2 або 3 ст. 314.

Заподіяння в процесі розбою легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості тілесного ушкодження, позбавлення волі, вчинене способом, небезпечним для життя або здоров’я особи, яка зазнала нападу, нанесення побоїв, що мало характер мордування, охоплюється ст. 187 і додаткової кваліфікації за іншими статтями не потребує.

Психічне насильство при розбої полягає в погрозі негайно застосувати фізичне насильство, небезпечне для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (погроза вбити, заподіяти тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, легке тілесне ушкодження з розладом здоров’я або втратою працездатності).

Погроза має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи й» в будь-який формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що, якщо вій протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована, а у потерпілого дійсно таке враження склалося. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів (зіпсованої зброї або й макета тощо), які завідомо для неї не можуть бути використані для реалізації погрози, якщо потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров’я. Таким чином, головним критерієм реальності погрози при розбої є суб’єктивне сприйняття її потерпілим. Для кваліфікації діяння за ст. 187 не має значення, чи мав винний намір’ приводити погрозу насильством, небезпечним для життя або здоров’я, до виконання.

Погроза вчинити вбивство або заподіяти тяжке тілесне ушкодження, висловлена в процесі розбою, повністю охоплюється диспозицією ст. 187 і додаткової кваліфікації за ст. 129 не потребує.

Розбій — усічений склад злочину. Він вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, незалежно від того, чи заволоділа винна особа чужим майном.

3. Суб’єктом розбою є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад, — заволодіння чужим майном.

5. Кваліфікованими видами розбою є розбій: 1) вчинений за попередньою змовою групою осіб, або 2) особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм (ч. 2 ст. 187), або 3) організованою групою

(ч. 4 ст. 187); 4) поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. З ст. 187), або 5) із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 187): 6) спрямований на заволодння майном у великих чи 7) особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 187).

Визначення обтяжуючою розбій обставиною вчинення його особою, яка раніше вчинили розбій або бандитизм (ч. 2 ст. 187), означає, що на відміну від інших злочинів проти власності, повторність як кваліфікуючу ознаку розбою утворює попереднє вчинення розбійником лише двох злочинів — розбою і бандитизму (ст. 257). При цьому поняття «розбій» вживається в широкому розумінні. Йдеться не лише про розбій як злочин проти власності, передбачений ст. 187, ай про розбій як спосіб вчинення інших злочинів — проти громадської безпеки (ч. З ст. 262), проти безпеки руху та експлуатації транспорту (ч. З ст. 289). у сфері обігу наркотичних засобів (ч. З ст. 308, ч. З ст. 312, ч. З ст. 313), військових (ч. З ст. 410, ч. 2 ст. 433).

Вчинення двох і більше розбоїв з метою заволодіння чужим майном за відсутності інших кваліфікуючих ознак належить кваліфікувати тільки за ч.2 ст.187.

Розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, мас місце тоді, коли потерпілому в процесі розбійного нападу було заподіяно такі ушкодження. Про поняття тяжких тілесних ушкоджень див. коментар до ст. 121.

Умисне заподіяння при розбої тяжкого тілесного ушкодження, що не призвело до смерті потерпілого, не потребує додаткової кваліфікації за ч. 1 чи ч. 2 ст.121, оскільки воно повністю охоплюється ч. 4 ст. 187.

Якщо в процесі розбою було умисно заподіяно тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого або останнього було умисно вбито, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів — за ч. 4 ст.187 і ч. 2 ст.121 або

Заподіяння смерті потерпілому через необережність при розбої також належить кваліфікувати за сукупністю злочинів — за відповідними частинами ст.187 і ст. 119.

Розбій визнається спрямованим на заволодіння майном у ведиих розмірах, якщо при його вчиненні винний (винні) ставив за мету неправомірно заволодіти майном на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний розмір доходів громадян, а спрямованим на заволодшня майном, у особливо великих розмірах, якщо метою його вчинення було заволодіння майном на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний розмір доходів громадян (п. п. З і 4 примітки до ст. 185). При цьому для наявності таких ознак факту реального заволодіння майном на зазначені суми не потрібно.

Про поняття таких кваліфікуючих розбій ознак, як проникнення У житло, інше приміщення чи сховище див. коментар, викладений У Загальних положеннях до цього розділу, вчинення його за попередньою змовою групою осіб або організованою групою — коментар до ст. 28.

6. Напад з метою заволодіння майном, вчинений бандою, за загальним правилом кваліфікується лише як бандитизм за ст. 257. Додаткову правову оцінку розбій повинен одержувати лише у випадках, коли його було вчинено членами банди поза вчинюваними бандою нападами і коли бандою вчинено такий вид розбою, за який законом встановлено більш сувору відповідальність, ніж за бандитизм. Виходячи із санкцій ст. 257 та ст. 187, зазначені злочини утворюють сукупність у разі вчинення бандою кваліфікованих видів розбою (спрямованого на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень), передбачених ч. 4 ст. 187.

Постанова ПВС №12 від 25 грудня 1992р. » Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності» (п. п. 8, 10, 11, 12, 1З, 24).

Постанова ПВС № 9 від 7 липня 1995 р. «Про судову практику Б справах про бандитизм» (п. п. 5, 7).

тематический сайт ведущих адвокатов компании ПМПК посвященный практическому применению уголовного законодательства Украины

ст. 187 УК Укрианы (разбой)

текст и комментарий

Статья 187. Разбой

1. Нападение с целью завладевания чужим имуществом, соединенный с насилием, опасным для жизни или здоровья лица, которое испытало нападение, или с угрозой применения такого насилия (разбой) —

карается лишением свободы на срок от трех до семи лет.

2. Разбой, совершенный по предварительному сговору группой лиц, или лицом, которое раньше совершило разбой или бандитизм, —

карается лишением свободы на срок от семи до десяти лет с конфискацией имущества.

3. Разбой, соединенный с проникновением в жилье, другое помещение или хранилище —

карается лишением свободы на срок от семи до двенадцати лет с конфискацией имущества.

4. Разбой, направленный на завладевание имуществом в больших ли особенно больших размерах или совершенный организованной группой, или соединенный с причинением тяжелых телесных повреждений, —

карается лишением свободы на срок от восьми до пятнадцати лет с конфискацией имущества.

1. Разбой относится к наиболее опасным корыстно-насильственных преступлений. Он посягает на два объекта: право собственности и лицо (его здоровья и жизни).

2. С объективной стороны разбой совершается в форме нападения с целью завладения чужим имуществом, соединенного с насилием, опасным для жизни или здоровья лица, подвергшегося нападению, или с угрозой применения такого насилия.

Под нападением в составе разбоя следует понимать внезапное, неожиданное для потерпевшего, кратковременное, агрессивную, насильственную действие, направленное на противоправное завладение чужим имуществом. Приступ может быть как открытым, так и тайным (например, нанесение удара потерпевшему из-за спины). По этому признаку разбой отличается, с одной стороны, от кражи, с другой, — от грабежа.

Нападение органически связан с физическим или психическим насилием, при разбое имеет так называемый инструментальный характер — выступает способом завладения имуществом или его содержание. При этом физическое насилие может заключаться в противоправном воздействии не только на внешние части тела пострадавшего (механическое их травмирования), но и внутренние (отравления), а также в других действиях насильственного характера, которые создают опасность для жизни или здоровья потерпевшего (скажем, насильственное содержание его в опасных для жизни и здоровья условиях. В случае, если применение или угроза применения насилия, опасного для жизни или здоровья лица, осуществлялись с целью уклониться от задержания после оконченного нападения, совершенное не может рассматриваться как разбой. Такие действия виновного в зависимости от обстоятельств дела могут быть квалифицированы как кража или грабеж и как соответствующее преступление против жизни и здоровья человека или преступление против авторитета органов государственной власти, органов местного самоуправления и объединений граждан (например, умышленное легкое телесное повреждение (ч 2 ст. 125), угроза или насилие относительно служебного лица или гражданина, выполняющего общественный долг (ст. 350) и т.д.).

Насилие при разбое применяется к лицу, подверглась нападению. Под таким лицом следует понимать владельца имущества, лицо, во владении или под охраной которого находится имущество, на которое осуществляется посягательство, а так же других лиц, находящихся на месте совершения разбоя и могут, по мнению виновного, помешать ему в завладении чужим имуществом.

Под насилием, опасным для жизни или здоровья лица, подвергшегося нападению, следует понимать причинение ей легкого телесного повреждения, повлекшее кратковременное расстройство здоровья или незначительную потерю работоспособности, средней тяжести или тяжкого телесного повреждения (последнее квалифицируется по ч. 4 ст 187), а также иные насильственные действия, не привели к указанным последствиям, но были опасными для жизни или здоровья в момент причинения (насилие, что привело к потере сознания имело характер истязания, сдавливания шеи, сбрасывание с высоты, применение электротока, оружия, специальных орудий и т.д.).

Применение к лицу без его согласия наркотических средств, психотропных, ядовитых или сильнодействующих веществ (газов) с целью завладения чужим имуществом следует рассматривать как насилие, и, если оно было опасным для его жизни или здоровья, квалифицировать такие действия по соответствующей части ст. 187. Если применение таких средств было опасным для жизни или здоровья потерпевшего, но не повлекшее причинение легкого телесного повреждения, повлекшее кратковременное расстройство здоровья или незначительную потерю работоспособности, средней тяжести или тяжкого телесного повреждения, совершенное следует квалифицировать как разбой лишь при условии , что виновное лицо осознавало возможность причинения таких телесных повреждений. При определенных обстоятельствах такие действия следует дополнительно квалифицировать по ч. 2 или 3 ст. 314.

Причинение в процессе разбоя легкого телесного повреждения, повлекшее кратковременное расстройство здоровья или незначительную потерю работоспособности, средней тяжести телесного повреждения, лишение свободы, совершенное способом, опасным для жизни или здоровья лица, подвергшегося нападению, нанесение побоев, имело характер истязания, охватывается ст. 187 и дополнительной квалификации по другим статьям не нуждается.

Психическое насилие при разбое заключается в угрозе немедленно применить физическое насилие, опасное для жизни или здоровья лица, подвергшегося нападению (угроза убить, причинить тяжкое или средней тяжести телесное повреждение, легкое телесное повреждение с расстройством здоровья или потерей трудоспособности).

Угроза имеет место тогда, когда виновное лицо, выражая ее в любой форме (словами, жестами, демонстрацией оружия и т.п.), желает, чтобы у потерпевшего сложилось впечатление, что, если он будет противодействовать нападающему или не выполнит его требований, эта угроза будет реализована , а у пострадавшего действительно такое впечатление сложилось. Это касается и случаев, когда виновное лицо угрожает применением предметов (испорченной оружия или его макета и т.д.), заведомо для нее не могут быть использованы для реализации угрозы, если потерпевший воспринимает эти предметы как таковые, которые представляют собой опасность для жизни или здоровья . Таким образом, главным критерием реальности угрозы при разбое является субъективное восприятие ее пострадавшим. Для квалификации деяния по ст. 187 не имеет значения, имел винный намерен приводить угрозу насилием, опасным для жизни или здоровья, к исполнению.

Угроза совершить убийство или причинить тяжкое телесное повреждение, высказанная в процессе разбоя, полностью охватывается диспозицией ст. 187 и дополнительной квалификации по ст. 129 не нуждается.

Разбой — усеченный состав преступления. Он считается оконченным с момента нападения, соединенного с применением или с угрозой применения насилия, опасного для жизни или здоровья, независимо от того, завладела виновное лицо чужим имуществом.

3. Субъектом разбоя является вменяемое лицо, достигшее 14-летнего возраста.

4. Субъективная сторона преступления характеризуется прямым умыслом и корыстным мотивом. Обязательным признаком субъективной стороны разбоя является цель, с которой осуществляется приступ, — завладение чужим имуществом.

5. Квалифицированными и особо квалифицированными видами разбоя является разбой: 1) совершенный по предварительному сговору группой лиц, или 2) лицом, ранее совершившим разбой или бандитизм (ч. 2 ст. 187), или 3) организованной группой (ч. 4 ст 187 ) 4) соединенный с проникновением в жилье, другое помещение или хранилище (ч. 3 ст.187), или 5) с причинением тяжких телесных повреждений (ч. 4 ст.187); 6) направлен на завладение имуществом в крупных или 7 ) особо крупных размерах (ч. 4 ст. 187).

Определение отягчающим разбой обстоятельством совершение его лицом, ранее совершившим разбой или бандитизм (ч. 2 ст. 187), означает, что в отличие от других преступлений против собственности, повторность как квалифицирующий признак разбоя образует предыдущее совершения разбойником лишь двух преступлений — разбоя и бандитизма (ст. 257). При этом понятие «разбой» употребляется в широком смысле. Речь идет не только о разбое как преступление против собственности, предусмотренное ст. 187, но и о разбое как способ совершения других преступлений — против общественной безопасности (ч. 3 ст. 262), против безопасности движения и эксплуатации транспорта (ч. 3 ст.289), в сфере оборота наркотических средств (ч. 3 ст. 308, ч. 3 ст. 312, ч. 3 ст. 313), военных (ч. 3 ст. 410, ч. 2 ст. 433).

Совершение двух и более разбоев с целью завладения чужим имуществом при отсутствии других квалифицирующих признаков следует квалифицировать только по ч. 2 ст. 187.

Разбой с причинением тяжких телесных повреждений, имеет место тогда, когда потерпевшему в процессе разбойного нападения был причинен такие повреждения. О понятии тяжких телесных повреждений см. комментарий к ст. 121.

Умышленное причинение при разбое тяжкого телесного повреждения, которое привело к смерти потерпевшего, не требует дополнительной квалификации по ч. 1 или ч. 2 ст. 121, поскольку оно полностью охватывается ч. 4 ст. 187.

Если в процессе разбоя было умышленно причинены тяжкие телесные повреждения, в результате которого наступила смерть потерпевшего или последнего был преднамеренно убит, действия виновного лица надлежит квалифицировать по совокупности преступлений — по ч. 4 ст. 187 и ч. 2 ст. 121 или ч. 2 ст. 115.

Причинение смерти потерпевшему по неосторожности при разбое также надлежит квалифицировать по совокупности преступлений — по соответствующим частям ст. 187 и ст. 119.

Разбой признается направленным на завладение имуществом в крупных размерах, если при его совершении виновный (должны) ставил целью неправомерно завладеть имуществом на сумму, в двести пятьдесят и более раз превышает необлагаемый размер доходов граждан, а направленным на завладение имуществом в особо крупных размерах, если целью его совершения было завладение имуществом на сумму, которая в шестьсот и больше раз превышает необлагаемый размер доходов граждан (пункты 3 и 4 примечаний к статье 185). При этом для наличия таких признаков факта реального завладения имуществом на указанные суммы нужно.

О понятии таких квалифицирующих разбой признаков, как проникновение в жилье, другое помещение или хранилище см. комментарий, изложенный в общих положениях к этому разделу, совершение его по предварительному сговору группой лиц или организованной группой — ст. 28 и комментарий к ней.

6. Нападение с целью завладения имуществом, совершенное бандой, по общему правилу квалифицируется лишь как бандитизм по ст. 257. Дополнительную правовую оценку разбой должен получать только в случаях, когда его было совершено членами банды вне совершаемыми бандой нападениями и когда бандой совершено такой вид разбоя, за которое законом установлена ​​более строгую ответственность, чем за бандитизм. Исходя из санкций в. 257 и ст. 187, указанные преступления образуют совокупность при совершении бандой квалифицированных видов разбоя (направленного на завладение имуществом в крупных или особо крупных размерах или соединенного с причинением тяжких телесных повреждений), предусмотренных ч. 4 ст. 187.

Разбой, совершенный в составе преступной организации, предстоит самостоятельно квалифицировать по ст. 187 по совокупности преступлений с нормой, предусматривающей ответственность за создание такой организации, участие в ней или в совершаемых ею преступлениях (ч. 1 ст. 255).